Ну, чуваки, меня даже не спрашивайте, как я это все устроил, но я решил поделиться с вами своим крутым опытом! Все началось с того, что я решил купить закладки, а точнее шишки марихуаны. Давно я уже не забивался, и на этот раз решил устроить настоящий марафон любимых фильмов. Но не просто так, а с голыми девушками! Чел, это был кайф на весь организм!
Для начала, я пустился в поиски достойного мерча. Любитель-то я главный, поэтому нужно было что-то особенное! И чтобы не выделываться перед копами, я выбрал обычную футболку с символикой знаменитого бренда. И что самое главное – мои друзья тоже были на волне, поэтому я им сразу тоже взял такие шмотки. Было круто, все были в одном стиле!
Ну, а потом началось самое интересное – покупка самой долгожданной марихуаны! Я сделал свои домашние работы и тщательно изучил рынок. Через доверенных поставщиков я нашел парня, который обещал мне годные шишки. "Это будет бомба!", - он заверил меня. Дорога на встречу с ним была полна нервов и адреналина, но кто я, чтобы отказываться от такого кайфа?
Встреча состоялась, и я увидел, как он вытащил свою добычу. Блин, я был в шоке! Шишки были такие большие и ароматные, что немедленно захотелось приварить кайфа! И я знал, что мои друзья тоже не устоят перед такой соблазнительной марихуаной.
Разбежались мы по домам, я поднялся в свою комнату и включил на полную громкость свою любимую дискотеку. Никакие соседи не могли смутить моего адреналина! Я примерил уже специально спрятанную куртку в стиле гопника, в которой чувствовал себя настоящим героем молодежной субкультуры. Какой же я был счастлив!
Ровно в 8 вечера я созвал своих друзей домой. Решили, что будем смотреть фильмы в жанре комедия, чтобы было весело и непринужденно. Они подтянулись один за другим, все уже были в настроении. Чуваки были тоже в крутых футболках, и мы смотрелись как одно целое!
Ну и вот, фильмы начались! Зажег светодиодную подсветку в стиле гопника и закурил первую шпиганку. Ключевое слово – первую, потому что с каждой следующей я все больше и больше уносился в прекрасный мир кайфа! Зал погрузился в атмосферу крутых фильмов и драйва. Ржали, как сумасшедшие, а наши друзья-девчонки были в полном восторге от нашего выбора!
С каждым новым фильмом наши эмоции росли. Мы смеялись, мыли глаза от стеба, а где-то в конце кто-то наверняка уже в отрубе был, но нам было все равно. Их глубокий сон не никак не мешал нашему кайфу! Было такое ощущение, что мы взлетели выше небес и на время забыли о всех проблемах и заботах. Ведь в этот момент мы были все вместе, настоящей камандой!
Когда фильмы закончились, мы просто сидели и молча впитывали каждую минуту этого фантастического вечера. Чуваки, это было нечто! Мы создали свой маленький мир, где никто не мог нам помешать. Мы смешали драйв, смех и кайф в одном бурлящем котле настоящей молодежной жизни. И никакие копы и мефы не могут сравниться с этими неповторимыми моментами!
Так что, парни, если вы хотите почувствовать настоящий драйв и создать свой уникальный марафон, то закидывайтесь шишками, раскручивайте фильмы и наслаждайтесь каждой минутой этого кайфа. Не бойтесь быть собой и не стесняйтесь показать свое истинное лицо! Ведь мы – это молодежь, это гопники, которые знают, как встряхнуть этот мир!
Stay high!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...